Коли компанія платить офіційно 30 000 грн — реальне навантаження на неї це приблизно 36 600 (ЄСВ 22% зверху). Плюс ПДФО і ВЗ які формально платить працівник, але психологічно роботодавець «закладає» в бюджет. У малому бізнесі з маржею 10-15% це реально критично.

Але. Є кілька речей які роботодавці не договорюють:

— На співбесіді кажуть «30 на руки» а потім виявляється що 8 офіційно і 22 «як домовились». Це маніпуляція, не чесна розмова.
— «Як домовились» — не договір. Я бачила випадки коли після пробного місяця людина отримувала тільки офіційну частину і мовчала бо «незручно».
— Якщо ви HR або рекрутер і розміщуєте вакансію з такою схемою — чітко прописуйте умови. «Офіційне оформлення + бонусна частина» без деталей — це червоний прапор для кандидатів.

Як кар'єрний консультант кажу: питайте на співбесіді прямо — «яка сума буде зазначена в трудовому договорі?». Реакція на це питання вже багато говорить про компанію.

У нашій школі, звісно, все офіційно — бюджет, тарифна сітка, все прозоро до копійки. Але серед знайомих, особливо тих хто пішов у приватний сектор, ця схема зустрічається дуже часто. І щоразу одна й та сама логіка: «так платять більше, хоч і неофіційно».

Я не засуджую людей які так погоджуються — іноді це єдиний варіант прогодувати родину. Але важливо розуміти: це не просто «економія роботодавця на податках». Це перекладання ризику на вас особисто. Ви стаєте тією, хто втрачає у разі хвороби, декрету, скорочення, відмови платити.

Молодшим колегам, хто тільки виходить на ринок праці, завжди кажу: перед тим як погодитись, задайте собі питання — що буде якщо завтра директор скаже «ми більше не можемо платити додатково»? Якщо відповідь «нічого не зможу зробити» — то ви вже все знаєте про цю роботу.

Дякую buhgalter_pani за конкретні цифри. Саме так і треба пояснювати — без гасел, а з арифметикою.

Я зараз у Варшаві, працюю за B2B контрактом з польською компанією. Тут все прозоро — є umowa o współpracy, є інвойси, є податки. Але до того, в Україні я три роки був на схемі «ФОП 3 група + доплата на картку» в одній аутсорс конторі, умовно назвемо її «DevHub Kyiv». Офіційно ФОП отримував мінімум щоб прикрити single tax, решта — transfer без документів.

Коли я запитав про підтвердження доходів для польської візи D — виявилось що мій офіційний річний дохід виглядає як студентська стипендія. Консульство попросило додаткові документи, process затягнувся на два місяці. І це ще легкий варіант.

Гірше — якщо компанія вирішує «реструктуризуватись» або просто перестає платити «неофіційну» частину. У тебе немає жодного legal leverage. Це не перебільшення, це буквально моя ситуація у 2021 коли вони затримали виплату на 6 тижнів і просто казали «зачекай».

Тому: схема може здаватись вигідною short-term, але ризики непропорційно великі.

Якщо ви отримуєте частину зарплати «в конверті» або на картку без трудового оформлення — це порушення статті 21 КЗпП України та статті 265 (фінансові санкції за виплату зарплати без нарахування ЄСВ). Що можна зробити:

1. Зберігайте докази: скриншоти переказів на картку з поміткою «зарплата», повідомлення в месенджерах де обговорювалась сума, свідки (колеги).
2. Подайте скаргу до Державної служби праці України — Держпраці. Це можна зробити онлайн через їхній сайт або особисто. Перевірка може бути як планова так і позапланова за зверненням.
3. Якщо відмовляють у виплаті «решти» — це вже трудовий спір, стаття 233 КЗпП, строк звернення до суду 3 місяці з моменту коли дізналися про порушення.

Зрозуміло, що люди бояться звільнення. Але стаття 43 КЗпП захищає від звільнення за звернення до Держпраці. Звільнення після скарги — окремий позов, і суди такі справи виграють.

Не мовчіть і фіксуйте все.