Оновлення по ситуації: скриншоти вакансії я зробила ще тоді — і через Wayback Machine теж зафіксовано (дякую, qa_avtomat_ok, ваш коментар у дві фрази був найкориснішим для мого серця). Наказ на руках є, копія отримана під підпис в останній день.

Щодо Держпраці — подала скаргу онлайн через їх портал тиждень тому. Вже прийшло підтвердження про відкриття провадження. Юрист каже, що це добре як «паралельний фронт», хоча головна ставка — суд.

Позов готуємо. Ми з юристом вирішили йти за двома вимогами одночасно: поновлення на роботі + середній заробіток за вимушений прогул. Якщо в процесі буде можливість домовитись мировою на нормальних умовах — розглянемо, але поки тримаємось твердої позиції.

До sysadmin_diadia_petro: три роки — це, звичайно, страшно. Але ви таки виграли, і це важливо. Дякую, що розповіли.

До kvitkova_feya: ви написали «ви вже не та людина, яка мовчки пішла» — і я перечитала це разів п'ять. Дуже дякую.

Буду оновлювати тред. Якщо дійде до суду і буде рішення — обов'язково напишу результат. Можливо, це комусь ще допоможе не панікувати і просто зробити перший крок.

А вашу історію я читаю і думаю: скільки ж людей просто мовчки підписують ту заяву, бо бояться. Бо думають — «хто я така, щоб сперечатись». І ідуть. Тихо. З опущеними плечима. А контора вже шукає наступну людину, яка буде мовчки терпіти.

Я не юрист, але одне скажу: те, що ви не підписали — це вже маленька перемога. Навіть якщо суд затягнеться — ви вже не та людина, яка мовчки пішла. Це важливо.

Тримайтесь, і обов'язково поверніться з оновленням. Я підпишусь на цей тред.

Перше. Про Держпраці — не покладайтеся на неї як на основний інструмент. Дуже часто перевірка завершується «формальним» приписом, який роботодавець оскаржує або просто ігнорує. Держпраці не компенсує вам ні дня вимушеного прогулу. Суд — ваш реальний важіль.

Друге. Якщо ви збираєте докази — все переписування в месенджерах (Telegram, Slack, корпоративна пошта), де вас просили «написати заяву» — це потенційно важливо. Ст. 40 КЗпП прямо передбачає: примус до написання заяви за власним бажанням — підстава для визнання такого звільнення незаконним навіть якщо заява підписана. У вашому випадку ви не підписали — ще краще.

Третє. Ви написали «можливо я не права, але» дев'ять разів у своєму пості. Ви ПРАВА. Скорочення однієї людини без пропозиції альтернатив і з відкриттям тієї ж вакансії через два тижні — це підручниковий кейс фіктивного скорочення. Ст. 40 п. 1, ст. 49-2, ст. 235 — ваші статті.

Четверте. Про «домовитись чи судитись» — це залежить від того, чого ви хочете. Якщо гроші — суд дасть більше (середній за весь прогул + можливо моральна шкода). Якщо швидкість — медіація чи мирова угода. Якщо принцип — суд і поновлення. Немає «правильної» відповіді, є ваші пріоритети.

I остання ремарка до тих, хто традиційно напише нижче «а договір був?» — так, тут судячи з усього був офіційний, бо є наказ про звільнення і трудова книжка. Тому це питання тут риторичне.

Ні — тоді все інше не важливо. Зроби прямо зараз. Wayback Machine теж. Це твій головний доказ.

Решта — юрист правильно написав вище, +1 до кожного пункту. Питань немає.

Пішов до профспілки — а там голова профспілки — зять того самого директора. Харашо влаштувався, нічо не скажеш.

В итоге — три роки суду. ТРИ, Карл. Поновили мене в кінці, виплатили за вимушений прогул. Але нерви — всьо, сервак упал і не перезагрузить. Я після тих судів ще рік на валер'янці сидів.

Так шо, дівчинко: йди в суд, не бійся, але готуйся шо це надовго. І НІЧОГО не підписуй без юриста. Взагалі нічого. Навіть «підтверджую отримання кави».

Подивимось на ваш кейс по суті. Якщо все так, як ви описуєте — скоріш за все маємо справу з фіктивним скороченням, що є класичним порушенням ст. 40 п. 1 КЗпП. Ось на що суд звертає увагу:

1. Чи справді скорочувалась посада, а не конкретна людина? Якщо через два тижні відкрили ту саму вакансію — це сильний доказ фіктивності. Збережіть скриншот оголошення з датою, посиланням і назвою посади.

2. Пропозиція переведення. За ст. 49-2 КЗпП роботодавець зобов'язаний запропонувати працівникові іншу роботу в тій самій організації (якщо є). Якщо цього не зробили — це самостійна підстава для визнання звільнення незаконним.

3. Попередження за 2 місяці. При скороченні — письмове повідомлення не пізніш як за 2 місяці (ст. 49-2 КЗпП). Якщо дали менше — ще одне порушення.

4. Виплати при звільненні. Ст. 44 КЗпП: вихідна допомога не менше середнього місячного заробітку. Ст. 116: розрахунок в день звільнення. Не виплатили все і вчасно — ст. 117, «середній заробіток за кожен день затримки».

По вашому питанню — подавати одночасно в Держпраці і до суду: так, можна і варто. Держпраці перевірка — окремий інструмент тиску, паралельно з позовом не заважає.

Про поновлення vs компенсація: суд за ст. 235 КЗпП може і поновити, і присудити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Якщо повертатись туди не хочете — можна в суді змінити вимогу на «грошову компенсацію замість поновлення» (ст. 235 ч. 2). Але це окремий розмова, краще вирішити з вашим юристом на фоні реальних документів.

Запитання до вас: є копія наказу на руках? Чи є докази того, що вам не пропонували альтернативні посади — хоча б відсутність будь-якого письмового повідомлення?