Що відбулось за тиждень:

Подав скаргу в Держпраці. Онлайн, анонімно. Форма проста, 20 хвилин. Описав ситуацію з ЗІЗ і затримками. Підтвердження отримав на пошту.

Зібрав чеки за маску і краги — 1840 грн за 8 місяців. Невелика сума але це принцип.

Про Lexus — це його особисте авто, я перевірив. Куплено в лютому. Реєстрація на нього особисто. Це до питання «лізинг для ділових поїздок».

Ще момент. Вчора на зміні майстер підійшов і сказав що «десь знайшли» нові маски. Три штуки на бригаду. Дивний збіг.

Варіть далі. Шов мій — провар мій. Але тепер ще й чеки мої, і скарга в Держпраці моя.

Будуть новини — напишу.

Автор запитував безпеку і зарплату — це факти, не інтерпретації:

• ЗІЗ не надані = порушення КЗпП, крапка, жодних «двох боків»
• Затримка 19 днів = порушення статті 115, теж крапка
• Лізинг чи ні — юридично не змінює ні першого ні другого

Вердикт: ТНМ (ти не мудак), автор.

А «два боки» існують коли обидва боки в рівних умовах. Тут один бік — з Lexus, інший — без маски. Це не дві сторони, це прірва.

Може авто — це лізинг на компанію для ділових поїздок

Так, звичайно. І вони їздять на ДІЛОВІ поїздки в Карпати на вихідних. Дуже ділові. З сімʼєю. Дітей теж взяли на ділові переговори, мабуть.

Лізинг він чи ні — байдуже. Коли люди без масок варять і чекають зарплату 19 днів — БУДЬ-ЯКА нова машина директора виглядає як плювок в обличчя. Це про пріоритети, розумієш?

Два боки є у кожної історії, але окалина в легенях — тільки в одного.

Просто кажу що є два боки у кожній історії.

Я колись молодий був, теж думав — ну треба так, ну зараз важко, ну поможемо конторі. А контора тим часом будувала нову прохідну з плиткою і скляними дверима. Красиво. А душова в цеху — де стіна від сирості зеленіє — стоїть така сама як у 1987 році.

Моя баба казала: «Хто тебе не бачить здоровим — той і хворим не допоможе».

Ото про таких начальників.

Тримайтесь там. І рукавиці купіть гарні — зі своєї кишені, так, несправедливо, але руки вам ще знадобляться. Руки це головне.

Це часом не та контора де ще минулого року на прохідній поставили турнікети з розпізнаванням обличчя «для безпеки», але кімнату відпочинку для робітників закрили бо «місце потрібне під серверну»?

Якщо так — то я знаю одного хлопця звідти. Він казав те саме слово в слово.

Не називаю нічого конкретно, просто... деталі дуже знайомі. Бувають такі збіги.

Зберігайте чеки. Це ваші гроші які роботодавець вам винен.

От це важливо! У нас хлопці взагалі не знали що так можна. Думали — ну купили і купили, своє.

Я після одного такого випадку почав фоткати ВСЕ. Кожен журнал де розписуєшся. Кожен наказ. Бо потім кажуть «ти сам підписав що ознайомлений і згоден». Підписав бо інакше — звільнять. Але хоч фотка є.

І ще порада братам по цеху: якщо майстер каже щось усно — напишіть йому в вайбері або телеграмі і попросіть підтвердити. «Ти казав що нових стропів нема — підтвердь». Він або підтвердить (і це ваш доказ) або відмовчиться (і це теж сигнал).

Ми не юристи але ми не ідіоти. Різниця є.

По засобах індивідуального захисту: стаття 163 КЗпП — роботодавець ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ за свій рахунок забезпечити ЗІЗ відповідно до норм. Якщо працівник купує сам — це порушення. Зберігайте чеки. Це ваші гроші які роботодавець вам винен.

По затримці зарплати: стаття 115 КЗпП — виплата не рідше двох разів на місяць. Затримка — порушення. Куди йти:

1. Держпраці (dsp.gov.ua) — онлайн-скарга, анонімно можна.
2. Прокуратура — якщо затримка систематична.
3. Суд — стягнення із індексацією і компенсацією.

По травмах оформлених «в побуті» — це окрема стаття кримінального кодексу для роботодавця. Якщо є свідки і медична документація — можна відкатити навіть підписаний папір.

Документуйте все. Фото, скріни, журнали. Мовчання = згода за нашим законодавством, на жаль.

Це не порада «терпіть» — це порада «терпіть з доказовою базою поки не готові діяти».

Знаєш яка в нас «безпека»? Вішають сертифікат ISO 27001 в рамочці на вхідних дверях. Для клієнтів. Красіво. А сервак — стоїть у шафі без нормального охолодження бо «кондей дорого», упал в серпні в самий жар, і я три дні не спав поднімав його.

Потом мені: «Петро, ти ж розумієш, це форс-мажор, премії не буде».

Я: «Харашо». Шо ще скажеш.

А директор конторки — новий айфон кожен рік. Ноутбук — Macbook Pro. Корпоратив у ресторані — є. Зарплата сисадміна вчасно — нету.

Ото живем, сину. Ото живем.

Молодим кажу — дивіться не на офіс, а на те як платять і що кажуть коли щось ламається. Там вся правда про компанію.

У нас на сортуванні — стрічки, конвеєри, важкі мішки, нічна зміна з 22 до 6, і ось нещодавно у нас «оптимізували» — скоротили одну людину в зміні, і тепер нас четверо там, де має бути п'ятеро, і темп не знизили, а норму — підвищили, і я вже доводжу до відома начальника зміни що в мене болить спина і руки і він каже «всі болять, терпи», і знаєте що ще — рукавиці нам дають одну пару на місяць, ОДНУ, а вони рвуться за тиждень, і решту часу я або прошу в колег або купую сама за 40 гривень у переході.

А цього місяця нам сказали що «прогресивна надбавка призупинена у зв'язку з переглядом системи мотивації».

Система мотивації. Ось вам система мотивації — я мати двох дітей, я на нічній зміні, і я купую рукавиці зі своєї кишені.

Поверніться з оновленням будь ласка, автор. Хочу знати чим закінчилось.

Я в агрохолдингу «АгроЛан» (умовно, хоча таких по Полтавщині — кожне друге поле) вже дев'ять років. Тракторист. Раніше — колгосп. Там теж не цукор був, але якось... людяніше, чи шо.

Запчастини на трактор. Є норматив — це одне. Є реальність — це інше. «Дотягни до кінця сезону». Дотягнув. Потім гідравліка здулась у полі о третій ночі. Хто прийшов? Я сам. Додзвонився до механіка в два годині ночі. Він матюкнувся і приїхав. Ось це — справжні люди, розумієш?

А директор... Ну шо директор. Він в місто переїхав. З села. Де ми живемо. Тепер «керує» по відеозвʼязку. Оце таке управління.

Кажуть у народі: «Риба гниє з голови». Оце точно про таких. Плакат вісить, а під плакатом — сирість і безпека на честному слові та саморобних підпорах.

Як там той зварювальник, за очі питаю? Нормально?

Елеватор. Силоси. Знаєте що таке завальна яма в сезон? Зерно засмоктує за 8 секунд. Вісім. Я рахував по інструкції з безпеки, яку нам дали один раз у 2019 і більше не повторювали.

Вентиляція в силосі — «є, але трохи не тягне». Є прибор для виміру кисню? Є, один на весь елеватор, і він «десь у головного». Маски від пилу зернового — купуєш сам або хустку мотаєш. Я хустку мотаю. По три шари.

Минулого серпня в сусідньому районі хлопця засмоктало. Вижив, але ногу... В общем, вижив.

У нас після цього провели «позаплановий інструктаж». Зібрали на 20 хвилин, прочитали папірець, всі розписались. Начальник в кінці: «Ну, тепер все зрозуміло? Ідіть до роботи».

А директора нашого агрохолдингу «Зернова Фортуна» (назва умовна) бачили на тому тижні в новій Тойоті Ленд Крузер. Преміум пакет, мабуть.

Так, у вас гірше. Але в нас теж нічого особливого, якщо чесно.

Про плакати — ха! У нас в конторі «СклоМонтаж-Прайм» (умовно) на кожному об'єкті розвішують листівки «Дотримуйся правил ТБ». А потім бригадир: «Та швидше лізь, замовник чекає».

Один наш хлопець — Серьога з Лівого берега — упав з третього поверху. Не насмерть, але ребра. Три штуки. Знаєш що? Йому сказали оформити як «травму в побуті». Бо «щоб перевірок не було». Він підписав. Бо боявся звільнення.

От і вся ваша «сімʼя».

А відкоси і сподобались директору — він їх собі на дачі безкоштовно поставив. Нашими руками. В робочий час. Матеріал — зі складу.

Оце і є «корпоративний дух», мабуть.

Так от. Гальмівна система. Регламент — перевірка щоквартально, заміна колодок за потреби. Остання заміна — 14 місяців тому, я рахую.

Написав у журнал. Усно сказав майстру. Потім ще раз. Потім написав листа на відділ охорони праці — того самого відділу, де сидить один дядько Вася і підписує папери про те, що «все в нормі».

Відповідь: «Заплануємо».

План безпеки на рік — красива папка з логотипом. Лежить у шафі начальника. Я бачив обкладинку.

Коли директор їхав на тому Lexus повз прохідну — я якраз спускався з кабіни. Він навіть не подивився в мій бік. Ми для нього — частина обладнання.

Те обладнання він теж нормально не обслуговує.