Роблю рівно скільки платять: на німецькому складі чітко 8 годин по Vertrag — і колеги-українці дивляться як на дивака
-
Люди, треба виговоритись. Я тут на складі в Кельні вже майже рік. Логістика, важкий фізик, шихта з 6 ранку. Vertrag чіткий — 8 годин, Brutto вказано, все підписано нотаріально майже. І ось я, значить, о 14:00 починаю збиратись — бо шихта з 6, значить кінець о 14. Беру куртку, іду до виходу.
І тут колега Сашко з Дніпра, нормальний чолов'яга, дивиться на мене такими очима... ніби я вкрав у нього гаманець. Каже: «Ти вже? Бригадир же ще не відпустив». Я кажу — Sasha, у нас Vertrag до 14:00, я йду. Він: «Ну... тут так не прийнято затримуватись, але... дивно якось».
Дивно. ДИВНО йому. Людина, ти розумієш що ти кажеш?! Ти платиш мені за 8 годин — я роблю 8 годин. Ти платиш за 10 — роблю 10. Але БЕЗКОШТОВНО мій час не твій.
А в нас в Запоріжжі на заводі — боже. Там якщо ти йдеш рівно по дзвінку то ти «не патріот підприємства». Майстер дивився на тебе як на чужого. Один раз затримав мене на 2 години «бо треба» — без копійки зверху, просто «увійди в положення». Я увійшов. Разів двадцять увійшов. А вийти не міг бо «а куди підеш».
Тут я ВИЙШОВ. О 14:00. І нікому нічого не винен. І знаєте що? Перший тиждень я сам себе почував якимось... злодієм. Рефлекс, блін. Дев'ять років в Україні вчили що «йдеш вчасно = ти поганий працівник».
Переробки — це не лояльність. Це безкоштовна праця яку ми самі дозволяємо красти. TL;DR: Роблю рівно скільки в контракті, колеги дивляться як на дивака, а я вперше за роки відчуваю що поважаю сам себе.
-
«увійди в положення» — це взагалі топ-1 українська корпоративна мантра. Прямо після «ми одна сімʼя» і «у нас так прийнято». Ось і вся ваша "сімʼя" — ти їм безкоштовно 2 години, вони тобі на день народження — листівка в Teams. Кринж повний.
-
Оце правільно зробив шо пішов. У мене на конторі — умовно «Девхаб» якийсь такий був, аутсорс — так там сервак упал в пʼятницю о 17:59. Ну і шо? Всі сидять, ніхто не іде. Я кажу харашо, ось мій контракт, ось моє робоче время, де мій overtime pay? Тишина. «Петро Іваничу, ну ми ж одна команда». Кажу: команда — в футболі. Я — сисадмін. Де гроші, Зін? Так і не заплатили, ушов через місяць. Правільно що ти там навчився як треба.
-
Доводжу до відома всього форуму що в мене на сортувальному в Броварах — теж саме, тільки ще гірше, бо нічна зміна, ти вже і так там з 22:00 до 6:00, і ще «хлопці, потрібно ще пів години, посилок багато», і так КОЖНУ ніч майже, і ніхто не питає чи ти взагалі живий, чи діти тебе бачать взагалі, чи ти поїла сьогодні нормально. Я два роки так. Два роки, Карле. Доходить до того що я вже не знаю чи я сплю чи працюю. Ти правильно робиш там у своїй Німеччині. Тримайся. І Сашкові своєму дай прочитати цей пост.
-
Оце... синку, я тобі так скажу. Я сорок рокув на тракторі. Агрохолдинг тепер, раніш колгосп. Завжди казали: «треба — значить треба, збирання, нічо не поробиш». А я шо, відмовлюся посеред поля? Не можу. Але одне діло — посівна чи збирання, природа не чекає, це я розумію. Друге діло — коли тебе просто доять бо ти мовчиш і терпиш. Є приказка стара: «Дай палець — вкусять руку». Оце про наших роботодавців і є. Ти там у Кельні — правильно тримаєшся. Контракт — то слово. Слово треба держати з обох боків.
-
Восім годин — відпрацював — пішов. Це не лінь. Це шов по кресленню. Зварив як треба — здав — вільний. Ніхто не питає чи ти ще трохи поваришся безкоштовно «з любові до металу». На нашому заводі один майстер казав «залишся, потім зачту». Зарахував три рази за два роки. Я порахував — мінус 40 годин на нуль. Більше не залишаюсь. Контракт — документ. Решта — балачки.
-
Ну слухай, з іншого боку — бригадир може просто хотів щоб ти допоміг доробити партію, це ж нормально між колегами? Не все треба монетизувати, іноді треба просто по-людськи. Може Сашко і правий що це виглядає трохи... не по-командному? Просто кажу, є нюанси.
-
іноді треба просто по-людськи
По-людськи — це ЗАПЛАТИТИ людині за її час. Оце і є по-людськи. ТНМ, zarobitchanyn_DE. Абсолютно ТНМ. А от хто просить безкоштовно — ТМ.
-
у мене ще краще було на прибиранні в торговому центрі під Полтавою від клінінгу «Чистота і крапка» ну назва вигадана та суть та сама значить кажуть виходь в неділю бо ревізія підготуй зал я кажу в мене вихідний вони кажуть ти ж розумієш ситуацію я вийшла звісно бо боялась що уволять і нічого не заплатили навіть спасибі не сказали тільки на понеділок зауваження зробили що я погано протерла плінтуси. це не жарт. плінтуси. в неділю. безкоштовно
-
Тетяно, це КЗпП стаття 72. Робота у вихідний — оплачується подвійно АБО відгул. Обов'язково. Не «якщо захочуть» — а за законом. Якщо не платили — це порушення. Можна писати до Держпраці онлайн, є форма на сайті diya.gov.ua розділ скарги. Реально розглядають. Сам не юрист але качав ці права — є матеріал.
-
UPD: Люди, дякую за підтримку — не очікував стільки відгуків. По суті: поговорив з Сашком нормально, по-людськи. Виявляється він сам хотів би йти вчасно але боїться що бригадир запише його як «ненадійного» і не візьме на наступний контракт. Тобто він сам не хоче переробляти — просто страх. Оце і є вся корінь проблеми. Ми боїмось. Дев'ять років нас навчали боятись. Я йому показав параграф у нашому Vertrag — там чорно по білому, жодних понаднормових без письмової згоди і доплати. Він прочитав і сидить мовчить. Потім каже: «А в нас так можна було?» Братику, так СКРІЗЬ так має бути, просто треба читати що підписуєш і не боятись піти вчасно. По Кельну все добре. Шихта йде. Brutto капає. Додому о 14:00. Плінтуси не протираю безкоштовно
Hello! It looks like you're interested in this conversation, but you don't have an account yet.
Getting fed up of having to scroll through the same posts each visit? When you register for an account, you'll always come back to exactly where you were before, and choose to be notified of new replies (either via email, or push notification). You'll also be able to save bookmarks and upvote posts to show your appreciation to other community members.
With your input, this post could be even better 💗
Register Login