«Офіційно мінімалка, решта на картку» — бухгалтерка пояснює чим це закінчується

buhgalter_pani

Значить так, буду писати бо вже не можу мовчати. Я главбух, 22 роки в професії, зараз в одній торговельній конторі під Дніпром. Щитай, бачила всяке — але ця схема «мінімалка офіційно + решта готівкою або на картку фізособи» мене реально доводить. Директор мені каже: «Надіє Петрівно, та всі так роблять, не вигадуйте». Вообщем, буду по-людськи пояснювати що з цим не так, бо люди реально не розуміють чим ризикують. По-перше, з мінімалки у вас нараховується ЄСВ і формується пенсійний страховий стаж. На сьогодні мінімальна зарплата — 8000 грн. ЄСВ роботодавець платить 22% від неї, це 1760 грн на місяць за вас. Якщо ваша реальна зарплата умовно 30 000, то ЄСВ мало б іти з 30 000 — це 6 600 грн. Різниця — 4 840 грн на місяць. За рік це майже 58 000 грн недонарахованого страхового внеску особисто на вашому рахунку в Пенсійному фонді. За 20 років роботи — самі рахуйте. По-друге, кредит. Банк дивиться на офіційну довідку про доходи. Прийдете з довідкою де 8000 — вам дадуть або відмовлять, або такий відсоток що краще не треба. По-третє, і це головне — ніхто вам не гарантує що «решту» взагалі заплатять. Усна домовленість — це не договір. Директор може сказати «не було такого» і буде технічно правий юридично. Я вам це кажу не як лекцію, а як людина яка оформляла такі відомості і знає де тут підводні камені. Хочете питати — питайте.

TetyanaP1965

Ой дітки... читаю і прямо в серце... у нас в супермаркеті «ПродТоч» теж так само було... дівчата на касі офіційно мінімалка а решта в конвертику... і всі мовчали бо «хоч щось»... а потім Люся пішла декретну брати... і їй нарахували допомогу з мінімалки... вийшло щось копійок... плакала три дні... а касирка Оля взяла кредит на ремонт... то банк дав але під такий відсоток... ну ви розумієте... і вже три роки виплачує... дітки я вам кажу... краще б офіційно хай і менше... хоч якась захищеність... зараз перейшли до «РетейлГруп» там вже інакше але теж не рай... та хоч офіційно всі 100%...

diMaster_60

Надіє Петрівно, все правильно написали, підписуюсь під кожним словом. Я сисадмін / 1С-фахівець, 30 років в цій справі, бачив різні підприємства. Ця схема — вона, зрозумійте, не нова і не оригінальна. Ще з 90-х тягнеться. І знаєте що найгірше? Молоді хлопці в IT зараз кажуть — «та я на ФОП, мені не треба трудовий». Добре, кажу, молодий, але ти подумав що буде в 60? ФОП на єдиному — він теж платить ЄСВ мінімальний, це 1760 грн на місяць. Страховий запис є. Але пенсія буде... ну, щитай, як у нашої Надії Петрівни описано. Я в свій час переходив від заводу «Полтавамаш» на приватну контору, мені казали усно платитимуть добре. Платили рік. Потім «реструктуризація» — і де ті усні обіцянки? Люди, оформляйте все письмово або шукайте де платять офіційно. Це не лекція, це досвід. Хоч і гіркий.

ihor_pravo

Дякую за розгорнутий пост. Хочу додати юридичну сторону, бо тут є конкретні інструменти захисту.

Якщо ви отримуєте частину зарплати «в конверті» або на картку без трудового оформлення — це порушення статті 21 КЗпП України та статті 265 (фінансові санкції за виплату зарплати без нарахування ЄСВ). Що можна зробити:

Зберігайте докази: скриншоти переказів на картку з поміткою «зарплата», повідомлення в месенджерах де обговорювалась сума, свідки (колеги).
Подайте скаргу до Державної служби праці України — Держпраці. Це можна зробити онлайн через їхній сайт або особисто. Перевірка може бути як планова так і позапланова за зверненням.
Якщо відмовляють у виплаті «решти» — це вже трудовий спір, стаття 233 КЗпП, строк звернення до суду 3 місяці з моменту коли дізналися про порушення.

Зрозуміло, що люди бояться звільнення. Але стаття 43 КЗпП захищає від звільнення за звернення до Держпраці. Звільнення після скарги — окремий позов, і суди такі справи виграють.

Не мовчіть і фіксуйте все.

remote_zarobitchanin

Ihor, все вірно написав про КЗпП, але хочу додати perspective від IT-сектору, бо там ця тема трохи інакше виглядає.

Я зараз у Варшаві, працюю за B2B контрактом з польською компанією. Тут все прозоро — є umowa o współpracy, є інвойси, є податки. Але до того, в Україні я три роки був на схемі «ФОП 3 група + доплата на картку» в одній аутсорс конторі, умовно назвемо її «DevHub Kyiv». Офіційно ФОП отримував мінімум щоб прикрити single tax, решта — transfer без документів.

Коли я запитав про підтвердження доходів для польської візи D — виявилось що мій офіційний річний дохід виглядає як студентська стипендія. Консульство попросило додаткові документи, process затягнувся на два місяці. І це ще легкий варіант.

Гірше — якщо компанія вирішує «реструктуризуватись» або просто перестає платити «неофіційну» частину. У тебе немає жодного legal leverage. Це не перебільшення, це буквально моя ситуація у 2021 коли вони затримали виплату на 6 тижнів і просто казали «зачекай».

Тому: схема може здаватись вигідною short-term, але ризики непропорційно великі.

Oksana_Hum

Я вчителька, не бухгалтер і не юрист — але ця тема мене стосується безпосередньо, тому дозволю собі написати.

У нашій школі, звісно, все офіційно — бюджет, тарифна сітка, все прозоро до копійки. Але серед знайомих, особливо тих хто пішов у приватний сектор, ця схема зустрічається дуже часто. І щоразу одна й та сама логіка: «так платять більше, хоч і неофіційно».

Я не засуджую людей які так погоджуються — іноді це єдиний варіант прогодувати родину. Але важливо розуміти: це не просто «економія роботодавця на податках». Це перекладання ризику на вас особисто. Ви стаєте тією, хто втрачає у разі хвороби, декрету, скорочення, відмови платити.

Молодшим колегам, хто тільки виходить на ринок праці, завжди кажу: перед тим як погодитись, задайте собі питання — що буде якщо завтра директор скаже «ми більше не можемо платити додатково»? Якщо відповідь «нічого не зможу зробити» — то ви вже все знаєте про цю роботу.

Дякую buhgalter_pani за конкретні цифри. Саме так і треба пояснювати — без гасел, а з арифметикою.

hr_zradnycia

Хочу додати сторону роботодавця — не щоб виправдати схему, а щоб ви розуміли чому вона досі живе.

Коли компанія платить офіційно 30 000 грн — реальне навантаження на неї це приблизно 36 600 (ЄСВ 22% зверху). Плюс ПДФО і ВЗ які формально платить працівник, але психологічно роботодавець «закладає» в бюджет. У малому бізнесі з маржею 10-15% це реально критично.

Але. Є кілька речей які роботодавці не договорюють:

— На співбесіді кажуть «30 на руки» а потім виявляється що 8 офіційно і 22 «як домовились». Це маніпуляція, не чесна розмова.
— «Як домовились» — не договір. Я бачила випадки коли після пробного місяця людина отримувала тільки офіційну частину і мовчала бо «незручно».
— Якщо ви HR або рекрутер і розміщуєте вакансію з такою схемою — чітко прописуйте умови. «Офіційне оформлення + бонусна частина» без деталей — це червоний прапор для кандидатів.

Як кар'єрний консультант кажу: питайте на співбесіді прямо — «яка сума буде зазначена в трудовому договорі?». Реакція на це питання вже багато говорить про компанію.

buhgalter_pani

Ну вообщем правильно написала про ЄСВ зверху, це дійсно так. Але знаєте, я не можу погодитись що «критично для малого бізнесу» — це виправдання. Щитай, якщо ваша бізнес-модель тримається тільки тому що ви не платите законні внески за людей — то це не бізнес-модель, це перекладання своїх витрат на державу і на самих же працівників. Хто потім буде платити пенсії цим людям? Або держава з бюджету — тобто ми всі — або людина сидітиме на мінімальній пенсії 2000 грн. Я за свою кар'єру бачила як мінімум десять директорів які говорили «нам критично». Деякі з них потім їздили на Мальдіви і купували позашляховики. Так що я скептично ставлюсь до цього аргументу. По-любому кожен має право знати на що він погоджується і приймати рішення свідомо. Саме для цього я і написала цей пост — не щоб когось лаяти, а щоб люди розуміли арифметику.

diMaster_60

Надіє Петрівно, золоті слова. Я б ще добавив — є такий момент що люди бояться «образити» директора якщо будуть вимагати офіційне. Мовляв, «піду просити підвищення офіційно — виженуть». Може й так. Але якщо підприємство тримається виключно на страху працівників що їх звільнять якщо вони попросять законного — то це вже не підприємство а щось інше. В мене на «Агроприладі» в Полтаві, де я пропрацював вісім років, зарплату офіційну підняли якраз після того як троє людей написали до Держпраці. Директор попочухався — і переоформив. Так що важелі є, просто треба не мовчати. А молодь боїться. Розумію. Але потім в 60 вже пізно думати про стаж.

ihor_pravo

Тетяно, ви описали дуже типову ситуацію з декретними — і це, на жаль, дуже поширена пастка саме для жінок. Допомога по вагітності та пологах і допомога по догляду за дитиною розраховуються із середньої зарплати за останні 6 або 12 місяців, зафіксованої офіційно. Якщо офіційно 8000 — виплата буде з 8000, незалежно від того що вам «доплачували». Жодних виключень немає. Це закон — стаття 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Людина яку ви згадали — Люся — мала повне право подати скаргу до Держпраці до виходу в декрет або одразу після народження дитини. Строк позовної давності по таких справах — 3 роки. Якщо вона ще не подавала — ще не пізно, залежно від дат.

Oksana_Hum

Дякую за конкретний приклад з візою — це дуже наочно. Люди часто не думають що «неофіційний» дохід не існує не лише для Пенсійного фонду, але і для банків, консульств, орендодавців закордоном, іпотечних програм. Ви фактично невидимі як платоспроможна особа скрізь де потрібне підтвердження доходів. Для молодих людей які думають про майбутнє — це дуже вагомий аргумент на додачу до пенсії.