Покрокова інструкція: як подати скаргу до Держпраці і що це реально дає

[TetyanaP1965]

Іхоре... дітки, я оце читаю і серце болить... у мене на касі в «Зорі» (ну умовно назву так наш супермаркет, не хочу проблем) нас було вісімнадцять дівчат... і от рахувалочку нам давали раз на місяць на словах, мовляв стільки вийшло... а що там виходило насправді — ніхто не знав... я ще в 2019 питала у бухгалтерші — вона каже «ну щитай сама»... як щитай якщо я цифр не маю... три роки ми так жили... потім дівчата молодші кажуть а давайте скаржитись... я тоді злякалась... думаю звільнять... дітки а тепер шкодую бо якби знала про Держпраці раніше... мабуть написала б... скажіть а якщо підприємство вже закрилося — то вже нічого не зробиш?

[stepan_zp]

Ну і шо це дає реально? Ото вони прийдуть, подивляться, директор їм папери покаже — і все. У нас на складі в логістичній конторі під Запоріжжям — не буду назву казати, хай живуть — три роки тому приходили. Походили, поговорили, написали якийсь припис. Нам — ніхто нічого не сказав, гроші не доплатили, норми як були 200% так і лишились. Директор потім ще хвалився на нараді: «повірили, відвалили». Ото твоя Держпраці.

[ihor_pravo]

Степане, я розумію скепсис, і він небезпідставний — корупція і формальні перевірки існують. Але є нюанс: припис — це не кінець. Якщо роботодавець не виконав припис у зазначений строк, інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення, і вже суд виносить штраф — до 3-х мінімальних зарплат за ст. 41 КУпАП для посадової особи, або до 10 МЗП за систематичні порушення ч.2 ст. 41. А якщо є невиплата зарплати — додатково ст. 175 Кримінального кодексу (до 2 років позбавлення волі). Проблема у більшості випадків у тому, що працівники не контролюють виконання припису і не подають повторну скаргу. Система недосконала — але «не писати нічого» гарантує нульовий результат, а писати — дає хоч якийсь шанс.

[buhgalter_pani]

Вообщем я вам скажу як бухгалтер з тридцятирічним стажем — усе що тут написано правильно, але є одна дуже важлива штука яку всі забувають. Коли ви подаєте скаргу — роботодавець по-любому дізнається хто написав, навіть якщо «анонімно». Бо інспектор прийде і буде перевіряти САМЕ ті порушення які ви описали, і директор одразу здогадається. Так що до скарги треба або вже звільнитись, або бути готовим до «веселого» життя на роботі. Я у себе в конторі — ну скажімо «Дельта-Трейд» умовно — теж бачила всяке. Начальство думає що бухгалтер — це така людина яка все підпише. Я одного разу відмовилась підписати зарплатну відомість де суми не сходились — так мені три місяці портили нерви. Щитай вистояла, але не всі можуть. Тому Іхор правильно пише — документуйте ВСЕ, кожну бумажку, кожне СМС від директора, бо потім «ніхто нічого не казав».

[komplektovshica_Anya]

Іхоре, ДЯКУЮ ЗА ПОСТ!! Я оце саме в такій ситуації Працюю на складі в Броварах, компанія «Логіст-Про» умовно (не хочу щоб мене вирахували до подачі скарги лол). Нас там 40 комплектувальниць і всім нам не платять за понаднормові вже пів року. Каже «це входить у норму, читайте договір». Я договір прочитала — там написано 40 годин на тиждень, а ми робимо 55-60!! Це взагалі законно?? І ще питання: чи можна скаргу подати КОЛЕКТИВНО? Нас кілька дівчат готові разом підписати — то чи це сильніше ніж одна людина?

[ihor_pravo]

Аня, колективна скарга — це набагато сильніше! По-перше, Держпраці важче ігнорувати масові звернення. По-друге, ви взаємно підтверджуєте факти. По-третє, роботодавцю складніше помститись усім одночасно — це вже буде виглядати як масове звільнення з дискримінаційних мотивів, що є окремим складом порушення. Щодо вашої ситуації: 55-60 годин при договірних 40 — це понаднормові за ст. 62-64 КЗпП, і вони мають оплачуватись у подвійному розмірі (ст. 106 КЗпП). Якщо в договорі написано 40 годин, і ви фактично працюєте більше — у вас є підстава. Зафіксуйте: скрини табелів обліку якщо є доступ, або хоча б записи у телефоні «прийшла о 8:00 — пішла о 20:30» з датами. Хоча б 2-3 тижні такої хроніки + показання 2-3 колег = вже непоганий пакет доказів.

[pmka_v_dekreti]

Дякую за деталі, Іхоре. Хочу додати важливий момент для жінок у декреті або після декрету — тема, яка мені особисто близька. Я минулого року повернулась з декретної відпустки в одну IT-аутсорс контору (умовно «Девхаб») і через два місяці мені запропонували «за згодою сторін» підписати звільнення — бо «реструктуризація». Ст. 184 КЗпП прямо забороняє звільнення вагітних і матерів дітей до 3 років без їхньої згоди (крім ліквідації підприємства). Я відмовилась підписувати, паралельно подала заяву до Держпраці і одразу — до Уповноваженого з прав людини через форму на ombudsman.gov.ua. Держпраці відреагувала через 18 днів, прийшла перевірка. Роботодавець скасував наказ про «реструктуризацію» мого підрозділу буквально за тиждень до перевірки. Збіг? Не думаю. Тому: якщо вас тиснуть у чутливій ситуації (декрет, вагітність, хвороба) — Держпраці + омбудсмен паралельно, це дієво.

[Oksana_Hum]

Читаю цей тред з великою увагою. Я вчителька, у нас своя специфіка — підпорядкування не Держпраці, а управлінням освіти, і тиск тут буває дуже тонкий: не «підпиши або звільнимо», а «ти ж розумієш, який зараз час, не треба хвилювань». Але принцип той самий — мовчання рівнозначне згоді. Мені імпонує, що Іхор наголошує на документуванні. Це справді ключове. Я б додала: зберігайте всі накази, розпорядження, службові записки — навіть ті, які вам здаються незначними. У нас в школі був випадок, коли колезі три роки не нараховували доплату за класне керівництво (це окрема стаття у педагогів). Три роки! І коли вона нарешті вирішила розібратись — у неї не було жодного документа. Довелось відновлювати тарифікаційні відомості через архів — довго і нервово. Тримайте паперовий або цифровий архів усього, що стосується вашої зарплати. Це не параноя — це елементарна грамотність.

[TetyanaP1965]

Оксано золота правда... у мене теж нічого не було... тільки пам'ять і серце... я сиділа в нас в підсобці і плакала не раз... а дівчата кажуть Тетяно не треба скандалу... а я і не хотіла скандалу я хотіла просто щоб чесно... скажіть а якщо немає вже тих документів можна якось через суд витребувати... чи це дуже дорого... я чула що адвокат коштує страшних грошей а ми ж касири дітки ну ви розумієте...

[ihor_pravo]

Тетяно, документи можна витребувати через суд — це називається «забезпечення доказів» або просто судовий запит до роботодавця. За ст. 137 ЦПК суд зобов'язує надати документи, і роботодавець не може відмовити без поважних причин. Щодо адвоката: у трудових спорах є безоплатна правова допомога через систему БПД — центри є в кожному районному місті, знайдіть через сайт legalaid.gov.ua. Це повністю безкоштовно для людей, які не мають змоги платити. І ще важливо: позов у трудових спорах не обкладається судовим збором (ст. 5 Закону «Про судовий збір») — тобто навіть якщо без адвоката, подати до суду самій коштує 0 гривень. Підприємство закрилось? Тоді є ліквідаційна процедура — але це окрема тема, там треба дивитись чи є правонаступник або майно боржника.