UPD: Я відповіла.
Взяла формулювання від ux_slovo_za_slovo (дякую, це було геніально точно), трошки адаптувала під себе і написала: «Максиме, я готова до конструктивного діалогу. Пропоную провести розмову за участі HR або безпосереднього керівника — так буде комфортніше для обох сторін. Коли зручно організувати?»
Він читав хвилин двадцять. Потім написав: «Зрозумів».
Більше нічого.
А через дві години мені написала HR Наталя і запропонувала «познайомитись і поговорити про клімат у команді». Сама. Без мого запиту.
Юля каже, що сьогодні вранці в переговорці з Максом і директором департаменту сиділи ще якісь незнайомі люди. Може нічого, може — щось.
Я не знаю що буде далі. Але сьогодні вперше за рік я не тремтіла перед дейлі. Артем запитав мене після станапу «у вас тут завжди так тихо?» і я, здається, вперше за довгий час посміхнулась на роботі не через силу.
Дякую всім хто був тут весь цей рік. Серйозно. Коли здавалось що я перебільшую і «може я справді не права» — ваші відповіді нагадували мені що ні, я не перебільшую. Це багато важить.
Buду тримати в курсі, якщо буде UPD4. Хоча вже зараз відчуваю що ця історія добігає якогось завершення — в той чи інший спосіб.