Токсичний менеджмент і мобінг

Відповідь HR-ки «він хороший спеціаліст, просто треба звикнути» — це фактично офіційна позиція компанії. Більше нічого знати не треба. Система не зламана — вона працює саме так, як задумана. Для тебе. Удачі з CV. QA-спеціалісти зараз потрібні, три місяці досвіду краще ніж нуль, а вміння писати баг-репорти перевіряється на технічному інтервʼю, а не зі слів крикуна.

Lika_sestrychka, «подружки з інституту» — це взагалі окремий жанр токсичності, у вас там мабуть ще й «в нас так завжди було» як аргумент? Медицина, краса, громадське харчування — різні сфери а схема одна: людина при владі будує мережу лояльних і використовує нових як буфер або як розвагу. Класичний клановий менеджмент. Куди тікати — туди де є хоч якийсь задокументований онбординг і де перед виходом на роботу тобі дають щось підписати крім розписки «ознайомлена з правилами» без самих правил. hr_zradnycia дала конкретні поради вище — збережи собі, реально корисно.

UPD: окей, повертаюсь бо обіцяла. по-перше — дякую всім, я не очікувала такого треду, це реально допомогло не почуватись повним привидом. по-друге — написала yurist_pro_pratsyu в особисті, він скинув шаблон скарги до Держпраці. я поки що зібрала: 47 скрінів з телеги (там тімлід і бос і всі таски), фото мого «робочого місця» з бейджиком де написано «адміністратор», і показання однієї колеги яка готова підтвердити усно. по-третє — я більше не працюю в «ЗернОку». подала заяву про розірвання договору ФОП в минулий вівторок. бос написав три повідомлення в стилі «ти пожалкуєш» і одне «ладно, давай обговоримо умови». я відповіла одним словом і заблокувала. подача скарги до Держпраці — наступного тижня. юрист каже шанси непогані з урахуванням доказів. TL;DR: пішла. не пожалкувала. конверт не варта двох років нервів. дякую треду — ви мені реально дали сміливість.

UPD: Дякую всім за відповіді — не очікував такого резонансу, тред живе вже два тижні. По суті: я зробив те, що радив @scrum_abo_smert — почав фіксувати все в листах. Написав супервайзеру на корпоративну пошту: «Уточніть, будь ласка, письмово порогові значення AHT і FCR для нарахування премії за червень». Відповіді не отримав. Написав повторно з копією на HR. HR відповів через 4 дні: «Показники розраховуються індивідуально з урахуванням загального контексту відділу». Тобто офіційно підтвердили: прозорих критеріїв немає. Це вже зафіксовано в листуванні. Далі: я звернувся до Держпраці онлайн (portal.dsp.gov.ua — це реально існує і приймає скарги). Поки що статус «в обробці». Не знаю чим закінчиться, але принаймні є офіційний слід. Паралельно активно моніторю ринок. Знайшов позицію з фіксованою ставкою 19 500 без «мотиваційної» частини — і це чесніше, ніж 14 200 + примарні 6 000. Співбесіда наступного тижня. Всім, хто в схожій ситуації: не ведіться на велику «потенційну» ЗП. Питайте конкретно — «яка медіанна фактична виплата за останні 12 місяців». Якщо не можуть відповісти — відповідь вже є.

Слухайте, я розумію емоції, але давайте чесно — може тимлід справді мав претензії до якості роботи, а «публічна критика» — це просто його стиль? Деякі люди краще ростуть під тиском. І «не так усміхався» могло означати що людина реально виглядала демотивованою на нарадах, що впливає на команду. Може, варто було спочатку поговорити з тимлідом напряму, а не одразу скаржитись керівнику?

UPD: Дякую всім за коментарі, особливо за юридичний розбір від data_kotyk_19. Зробив кілька речей: 1) Зберіг скрини в хмару з датами — є три інциденти за два місяці. 2) Написав анонімну скаргу в Держпрацю через онлайн-форму, прикріпив скрини. 3) Поговорив з двома колегами — виявилось що з них ще четверо хочуть підписати колективну скаргу. Дмитро Вікторович поки що тихо. Або не знає, або чекає. Буду тримати в курсі. І до scrum_abo_smert: ні, це не був аврал. Причина затримки — він не встиг зробити свій звіт вчасно і хотів щоб ми сиділи «для вигляду» поки він закриє цифри. Ось і вся «критична ситуація».

Шановний frontend_burnout, ваш список точний як аптекарські ваги. Хоча «нитись у треді» — це дещо зневажливо сказано про людей які діляться досвідом. Дозвольте додати сьомий пункт, якого у вашому списку нема: не давайте цьому досвіду вбити в вас любов до фаху. Я бачив людей, яких подібні Вадими остаточно вигнали з професії — вони пішли в менеджмент, у продажі, куди завгодно, аби більше ніколи не стикатись із творчим середовищем. І в цьому є своя трагедія. Тридцять років тому я теж мав свого «Вадима». Звався він Леонід Павлович, ходив у піджаку і курив «Яву». Переписував макети олівцем прямо поверх моїх. Я пережив. Ви переживете теж. Головне — не стати Леонідом Павловичем для наступного покоління.

frontend_burnout ха, оце влучно Додам від себе останнє: якщо компанія не може чітко описати ваші KPI і межі відповідальності ДО підписання офферу — це не «гнучкість», це відсутність менеджменту. І платити за цей хаос будете ви своїм часом і нервами. Завжди просіть письмовий job description. Завжди.

Степане, скарга до Держпраці подається анонімно — ви маєте право не вказувати своє ім'я. Але навіть якщо ім'я є — звільнення після подачі скарги є окремим порушенням (стаття 43 КЗпП, звільнення без згоди профспілки або без законної підстави). Зберіть підписи двох-трьох колег — це вже «колективна», і їх простіше захистити. І ще: те що він 'ходить і питає хто скаржився' — це тиск на свідків, окрема стаття. Фіксуйте і це. Ви не самотні в цьому.

UPD: Я відповіла. Взяла формулювання від ux_slovo_za_slovo (дякую, це було геніально точно), трошки адаптувала під себе і написала: «Максиме, я готова до конструктивного діалогу. Пропоную провести розмову за участі HR або безпосереднього керівника — так буде комфортніше для обох сторін. Коли зручно організувати?» Він читав хвилин двадцять. Потім написав: «Зрозумів». Більше нічого. А через дві години мені написала HR Наталя і запропонувала «познайомитись і поговорити про клімат у команді». Сама. Без мого запиту. Юля каже, що сьогодні вранці в переговорці з Максом і директором департаменту сиділи ще якісь незнайомі люди. Може нічого, може — щось. Я не знаю що буде далі. Але сьогодні вперше за рік я не тремтіла перед дейлі. Артем запитав мене після станапу «у вас тут завжди так тихо?» і я, здається, вперше за довгий час посміхнулась на роботі не через силу. Дякую всім хто був тут весь цей рік. Серйозно. Коли здавалось що я перебільшую і «може я справді не права» — ваші відповіді нагадували мені що ні, я не перебільшую. Це багато важить. Buду тримати в курсі, якщо буде UPD4. Хоча вже зараз відчуваю що ця історія добігає якогось завершення — в той чи інший спосіб.