UPD: Люди, дякую за підтримку — не очікував стільки відгуків. По суті: поговорив з Сашком нормально, по-людськи. Виявляється він сам хотів би йти вчасно але боїться що бригадир запише його як «ненадійного» і не візьме на наступний контракт. Тобто він сам не хоче переробляти — просто страх. Оце і є вся корінь проблеми. Ми боїмось. Дев'ять років нас навчали боятись. Я йому показав параграф у нашому Vertrag — там чорно по білому, жодних понаднормових без письмової згоди і доплати. Він прочитав і сидить мовчить. Потім каже: «А в нас так можна було?» Братику, так СКРІЗЬ так має бути, просто треба читати що підписуєш і не боятись піти вчасно. По Кельну все добре. Шихта йде. Brutto капає. Додому о 14:00. Плінтуси не протираю безкоштовно

UPD: окей, прийшла з оновленням бо ви просили і я обіцяла. Взяла пораду ux_slovo_za_slovo — написала боссу спокійно і без вибачень: «Я доступна з 9 до 18. Після 20:00 не читаю робочі чати». Відправила і телефон поклала. Наступного ранку: «Лєн, ну і як тепер працювати». Я написала: «Як завжди, тільки в робочий час». Більше нічого. Два дні тиші. Думала — все, кінець. Потім він таки написав о 22:30... але сам виправився через 3 хвилини: «ой, вибач, завтра». Хлопці. ВІН ВИБАЧИВСЯ. Сам. Просто тому що я поставила межу. Не знаю як довго протримається але ЗАРАЗ — перемога. Сплю нормально вже три ночі. Це кринж що таке взагалі треба було робити, але от так. Дякую всім хто підтримав. І gamedev_pixelman — тримайся, діагнози після вигорання це серйозно, сподіваюся все добре зараз.

UPD: окей, зібралась з духом і зробила кілька речей перше — написала в Держпрацю через форму на сайті, анонімно, описала схему. взяли в роботу, сказали очікувати друге — знайшла адвоката (через знайому), він каже що листування в Slack + таски в Trello + фіксований графік планерок — це вже непогана база для перекваліфікації відносин. не гарантія, але є шанс трете — паралельно відправила резюме в три місця. бо нащо чекати поки сонце зайде дякую всім хто писав по суті (особливо @perebizhchyk_hr, реально корисно). тим хто писав «треба було читати договір» — ну ок, дякую за участь) буду апдейтити якщо буде що розповісти. поки що — моніторю, фіксую, посміхаюсь на планерках

UPD: окей, тут стільки всього що мушу відзвітувати. По-перше — @qa_avtomat_ok, дякую за КЗпП-розбір, я роздрукував і поклав у стіл. Буквально фізично роздрукував. По-друге — подав письмову заяву на відгул на конкретну дату через внутрішній портал. З підтвердженням про прочитання. Тепер є письмовий документ що я просив і яка дата. Відповідь HR: «Ваш запит на розгляді». Вже 6 днів «на розгляді». За законом роботодавець зобовʼязаний надати відгул у погоджений строк, а не тримати заяву вічно. Якщо до кінця тижня відмови немає — йду до Держпраці, все задокументовано. І ще: @data_kotyk_19 — межа дуже проста, тобі її вже пояснили точніше ніж я міг би. Але додам від себе як людина що рік «розумів бізнес-контекст»: якщо компанія використовує твою ввічливість як ресурс — це не твоя проблема з самооцінкою, це їхня бізнес-модель. Виходь з неї. TL;DR UPD: Заява подана письмово. Годинник пішов. Якщо що — Держпраця. Буду тримати в курсі.

UPD: окей, раз ви просили апдейт — ловіть. Лікарняне закрила. На роботу вийшла. Перший день — тимлід зробив вигляд ніби нічого не було. Буквально привітався і почав розповідати про «новий пріоритетний проект». Я посміхнулась ввічливо і всередині почула як щось клацнуло. Всі скріншоти зберегла — дякую хто нагадав, особливо @qa_avtomat_ok, ти мій герой без плаща. Відправила їх юристці (знайомій, не з контори). Вона каже — підстава для скарги в Держпраці є, питання чи хочу я цим займатись паралельно з роботою. Наразі я: а) шукаю нову роботу активно, б) поки що не конфліктую відкрито, в) веду щоденник переробок із часом і описом — на всяк випадок. Головне що я зрозуміла: мій організм виставив рахунок. І я його оплатила нервами, двома тижнями лікарняного і здоровим глуздом. Тепер буду виставляти рахунки я. Дякую всім хто писав — серйозно, читала навіть на лікарняному і це допомагало не відчувати себе повною ідіоткою що «сама винна». Не сама. Не винна.