UPD: Дякую всім — я не очікувала такої кількості відповідей і такого детального розбору. Звітую про те, що відбулось за останній тиждень: Що зробила: Зберегла всі скріншоти з корпоративного чату (мою переписку з HR про затримку зарплати, дату і час). Знайшла своє попереднє перфоманс-рев'ю в пошті — там є пряма цитата тімліда «комунікація на рівні вище очікувань». Зберегла. Зробила копію ПІП-документу. Написала тімліду офіційно в пошту з проханням уточнити «конкретні приклади невідповідності дедлайнам» і «конкретні ситуації з проблемами комунікації». Отримала відповідь типу «ми обговоримо це на зустрічі» — тобто письмово нічого конкретного так і не надали. Що відбулось нового: Мені запропонували «добровільно підписати угоду про розірвання договору» з виплатою одного місяця зарплати. Це вже на 18-й день ПІПу з 60-ти. Тобто вони навіть не чекають кінця. Я не підписала. Сказала, що «подумаю». Зараз консультуюсь з адвокатом з трудового права — домовилась на зустріч через collegium один адвокатів. Також паралельно вже маю два сцинінги на нові позиції. Можливо я не права, але мені здається що факт «угоди» до завершення ПІПу якраз і підтверджує, що ПІП — це не про мою продуктивність. Якщо б справді хотіли «покращення» — навіщо пропонувати вийти на 18-й день? Дякую окремо yurist_pro_pratsyu і pravo_pro_pratsyu за конкретику по статтях — роздрукувала і йду з цим до адвоката. Буду оновлювати.

UPD: Дякую всім, хто написав — я не очікувала такої кількості відповідей і справді читала кожну. Оновлення по ситуації: Попросила HR письмово надати конкретні метрики та приклади «невідповідності» — так як радили тут і @yurist_pro_pratsyu зокрема. Відповідь прийшла через три дні і виглядала так: два пункти, обидва без дат, один із них — «запізнення зі здачею звіту в лютому». Лютий — це коли я БУЛА НА ЛІКАРНЯНОМУ. Я не жартую. Тімлід на окремій зустрічі сказав мені «між нами» що він сам не розуміє звідки це взялось і що він «не ініціював». Це не доказ, але хоч щось. Що зробила: Зберегла всі листи, скріншот 1:1 з похвалою, листок непрацездатності — все в окрему папку. Написала заяву до Держпраці онлайн — це безоплатно, форма є на їхньому сайті. Поки не знаю що буде. Записалась на безоплатну консультацію до юриста з трудового права (є така послуга в місцевому центрі безоплатної правової допомоги). Що НЕ зробила: не підписала жодних нових документів. Нікуди не погодилась. Заяву за власним не писала. Найдивовижніше: у PIP серед «доказів» є запізнення з лютневим звітом. Лютий = 22 дні лікарняного. Якщо це справді те, на що вони спираються — то, можливо, @techlead_pravo_znaye правий щодо дискримінації за станом здоров'я. Поки тримаюсь. Дякую що не дали запанікувати одразу.

UPD: дякую всім за відповіді — чесно, не очікувала такого розгорнутого обговорення. Намагаюсь зібрати все в голові й відповісти. Юрист_про_працю і право_про_працю — дякую за уточнення по строках і паралельному подаванню. Це саме та деталь, якої мені бракувало — що Держпраці і суд не «або/або», а одночасно. Я чомусь думала, що треба чекати результату Держпраці. Тех-лід — ваше уточнення про гіг-контракт мені дуже важливе. Я власне оформлена як звичайний найманий працівник (є трудовий договір, є запис у трудовій), тому КЗпП застосовується. Але знаю людей у тій самій конторі, які працюють через ФОП і навіть не підозрюють, що для них правила інші. Дядя Петро — ваша історія мені одночасно і вселила надію (виграли!), і трохи злякала (сім місяців суду). Але головне — ви не замовчали. Це важливо. Бібліотекарка — ваші слова я прочитала і трохи заплакала, вибачте. Ви праві — я піду на безкоштовну юридичну консультацію при міській раді. Дізналась, що у Львові є така при юридичній клініці ЛНУ. Щодо мого конкретного кейсу: мені затримали фінальний розрахунок на 47 днів (не видали компенсацію за невикористану відпустку і надурочні). Вже написала скаргу до Держпраці. Жду відповіді. Якщо нічого — буду готувати позов. Можливо я не права, що не пішла одразу до суду, але мені здавалось, що треба спочатку «по-хорошому». Якщо буде результат — обов'язково поверну з апдейтом. Бо я сама страшенно хотіла читати такі апдейти коли шукала інформацію — і не знаходила.

UPD: Дякую всім за відповіді — я не очікувала такої реакції, відверто кажучи. Оновлення по ситуації: скриншоти вакансії я зробила ще тоді — і через Wayback Machine теж зафіксовано (дякую, qa_avtomat_ok, ваш коментар у дві фрази був найкориснішим для мого серця). Наказ на руках є, копія отримана під підпис в останній день. Щодо Держпраці — подала скаргу онлайн через їх портал тиждень тому. Вже прийшло підтвердження про відкриття провадження. Юрист каже, що це добре як «паралельний фронт», хоча головна ставка — суд. Позов готуємо. Ми з юристом вирішили йти за двома вимогами одночасно: поновлення на роботі + середній заробіток за вимушений прогул. Якщо в процесі буде можливість домовитись мировою на нормальних умовах — розглянемо, але поки тримаємось твердої позиції. До sysadmin_diadia_petro: три роки — це, звичайно, страшно. Але ви таки виграли, і це важливо. Дякую, що розповіли. До kvitkova_feya: ви написали «ви вже не та людина, яка мовчки пішла» — і я перечитала це разів п'ять. Дуже дякую. Буду оновлювати тред. Якщо дійде до суду і буде рішення — обов'язково напишу результат. Можливо, це комусь ще допоможе не панікувати і просто зробити перший крок.

UPD: Я відповіла. Взяла формулювання від ux_slovo_za_slovo (дякую, це було геніально точно), трошки адаптувала під себе і написала: «Максиме, я готова до конструктивного діалогу. Пропоную провести розмову за участі HR або безпосереднього керівника — так буде комфортніше для обох сторін. Коли зручно організувати?» Він читав хвилин двадцять. Потім написав: «Зрозумів». Більше нічого. А через дві години мені написала HR Наталя і запропонувала «познайомитись і поговорити про клімат у команді». Сама. Без мого запиту. Юля каже, що сьогодні вранці в переговорці з Максом і директором департаменту сиділи ще якісь незнайомі люди. Може нічого, може — щось. Я не знаю що буде далі. Але сьогодні вперше за рік я не тремтіла перед дейлі. Артем запитав мене після станапу «у вас тут завжди так тихо?» і я, здається, вперше за довгий час посміхнулась на роботі не через силу. Дякую всім хто був тут весь цей рік. Серйозно. Коли здавалось що я перебільшую і «може я справді не права» — ваші відповіді нагадували мені що ні, я не перебільшую. Це багато важить. Buду тримати в курсі, якщо буде UPD4. Хоча вже зараз відчуваю що ця історія добігає якогось завершення — в той чи інший спосіб.